ПОРТФОЛІО

Яке це щастя : жити на землі,

 Вечірні зорі золоті стрічати,

Вдихати запах хліба на столі,

Тепло і радість дітям дарувати.

Я, ПАЩУК СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА, народилася 16 вересня 1977 року в селі Княжичі Броварського району .

За писемними пам'ятками село дуже давнє , ще дотатарське . На території села є місце, котре називається Дворець. В ньому жили київські князі, які полювали на звіра ,бо навкруг були великі ліси. Звідси і пішла назва села Княжичі. Славетна цим землян судилася доля, багата , насичена визначними подіями історія .

Але доля привела мене до сусіднього села Красилівка . Де з 1999 року працюю в Красилівській школі вчителем музики, керівником вокального гуртка «Сяючі зірки».

 Люблю свою сім'ю, дорожу своїм чоловіком, і двома дітьми. Вони для мене підтримка і опора .

Співаю, відколи себе пам'ятаю . Ще ученицею любила виступати на шкільних святах. Закінчила музичну школу по класу баяна, а згодом у 1996 закінчила Київське обласне училище культури. Дипломну роботу захистила на відмінно, організувавши концерт для жителів села присвячений 8 - Березня. А через п'ять років отримала вищу освіту, закінчивши університет культури та  мистецтв.

Згодом отримала другу вищу освіту у Київській Національній Академії Керівних Кадрів Культури і мистецтв зі спеціальності артист-вокаліст, викладач вокалу.

Чому я вибрала професію вчителя музики? Бо з усіх професій - ця найсердечніша,  уроки музичного мистецтва допомагають людині піднятись над буденністю, наповнити життя істиним змістом, а заняття вокалом розвиває не тільки голос, але має здоров’язбережувальну функцію, розвиток творчих здібностей, комунікативне спілкування з аудиторією, подолання страху виступу перед аудиторією, формування та розвиток компетентностей особистості.

Педагогічний досвід маю 24  роки, і стараюсь щоб на уроці та занятях вокалу було цікаво, творчо, бо будь - яка форма спілкування з музикою має вчити дітей сприймати її, розвиваючи вміння вслухатися в музику, роздумувати про неї, передавати творчий задум автора, музичний образ.

Пізнання закономірностей музичного навчання і виховання є одним із завдань моєї роботи.

Однією із закономірностей - є розвиток творчих здібностей шляхом впровадження інформаційних та інтерактивних методів навчання школярів, це і тема над якою я зараз працюю. Розвиток творчих здібностей учнів забезпечується їх активним включенням до музично - творчої діяльності, яка відповідає поставленій меті. Чим активніша і різнобічна діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики.

Найперше чого домагаюсь, щоб діти сприймали музику через емоційні почуття. Те, що пройшло через дитячу душу, завжди залишається в пам'яті.

Музика та пісня виконує свою естетичну, пізнавальну і виховну роль тільки тоді, коли діти навчаються по - справжньому чути її, передавати образ пісні й роздумувати про неї. Навчаю дітей прислухатися до звуків які оточують їх :

Послухай музику землі,

Пізнай навколишню природу.

В ній ніжність наших матерів,

 В ній сила вірного народу.

Яким би тяжким не було життя, а пісня, танець, поезія, мистецтво підносять його вище усяких земних негараздів, і зближує сім’ю в єдину родину. Тому на уроках музичного мистецтва та заняттях вокального гуртка я багато вчу родинних пісень, пісень про матір, про батьківщину, про дитинство.

 Спілкуючись з учнями, я намагаюсь знайти шлях до кожної дитини, щоб через мелодії звуків створювалися їхні власні мелодії дитинства, щоб діти готувались до відповідальних мелодій дорослого життя.

Як позитивно впиває на дитячу душу класична музика, яку ми слухаємо на заняттях, наприклад,  слухаючи сонячну музику Е. Гріга «Ранок» із сюїти до драми «Пер Гюнт» і кожен з учнів намагається в кульмінації цього твору «дотягнутися до промінчика сонця» потримати це сонце в своїх руках .

Як просять послухати «Прелюдію» Ф. Шопена, в якій передані трагічні інтонації, що пов'язані з життям композитора, і бачити, що є діти, в яких навіть з’являються сльози на очах, - так зворушила їх ця музика.

Для глибшого розуміння вокального твору, особливу увагу приділяю використанню на заняттях творів інших видів мистецтва, зокрема хореографії, художнього слова.

У словах пісні, особливо романсах та ліричних піснях, виразно відчувається ритм, мелодична лінія, темброва поліфонія (багатоголосся), емоційна насиченість, багатогранність відтінків. Література, як і музика, здатна показувати явище в русі, виразно відтворити психічний стан людини.

Наприклад, добрі результати дає переклад англійської пісні на українську, коли дітям починає подобатись не тільки мелодія, а вони вже розуміють про що ця пісня, як можна передати задум автора, його настрій.

Для того щоб зацікавити учнів музикою, вчитель повинен володіти не тільки професійною майстерністю але й акторською: інтонацією голосу, поглядом, налаштуванням до чогось особливого, вміти створити якусь особливу атмосферу на уроці. Своє серйозне, трепетне особисте ставлення до музики, я й намагаюсь передавати учням.

У процесі педагогічної праці, я переконалась, що особистість учителя, його професійна  майстерність відіграє дуже важливу роль в активізації творчого розвитку школярів.

Дай, Боже, сил

Здоров'я віднови,

 Ще так багато хочеться зробити, Знов бачить теплі очі дітвори, Творити, вчить, любить

і просто жити,

Дай, Боже, сил ...